спричинитися
СПРИЧИНИ́ТИСЯ див. спричиня́тися.
СПРИЧИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм.
Стати причинним; збожеволіти.
Христя збожеволіла. Жінки не могли добрати діла, чого Христя спричинилась? (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)