спряжений
СПРЯ́ЖЕНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до спрягти́1.
2. у знач. прикм., спец. Взаємозв'язаний, взаємодіючий.
Комплексні числа виду а+bі а-bі називаються спряженими (з навч. літ.);
Оброблювані поверхні багатьох деталей є спряженими (розташованими паралельно, перпендикулярно або під кутом одна до одної) (з навч. літ.).
СПРЯ́ЖЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до спрягти́2.
Несла [Галя] гарячу сковороду, .. спряжена яєшня [яєчня] то здималась своїми жовтими очками, то шкварчала .. салом (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)