спряжений

СПРЯ́ЖЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до спрягти́¹.

2. у знач. прикм., спец. Взаємозв’язаний, взаємодіючий.

Комплексні числа виду а+bі а-bі називаються спряженими (Алг., II, 1957, 162);

Оброблювані поверхні багатьох деталей є спряженими (розташованими паралельно, перпендикулярно або під кутом одна до одної) (Фрез. справа.., 1957, 144).

СПРЯ́ЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спрягти́².

Несла [Галя] гарячу сковороду,.. спряжена яєшня [яєчня] то здималась своїми жовтими очками, то шкварчала.. салом (Мирний, IV, 1955, 130).

Значення в інших словниках

1. спряжений — спря́жений 1 дієприкметник запряжений спря́жений 2 дієприкметник отриманий за допомогою пряження  Орфографічний словник української мови
2. спряжений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спрягти I. 2》 у знач. прикм., спец.Взаємозв'язаний, взаємодіючий. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спрягти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спряжений — СПРЯ́ЖЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до спрягти́1. 2. у знач. прикм., спец. Взаємозв'язаний, взаємодіючий. Комплексні числа виду а+bі а-bі називаються спряженими (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах