спряжений

спря́жений 1

дієприкметник

запряжений

спря́жений 2

дієприкметник

отриманий за допомогою пряження

Значення в інших словниках

1. спряжений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спрягти I. 2》 у знач. прикм., спец.Взаємозв'язаний, взаємодіючий. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спрягти II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спряжений — СПРЯ́ЖЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до спрягти́1. 2. у знач. прикм., спец. Взаємозв'язаний, взаємодіючий. Комплексні числа виду а+bі а-bі називаються спряженими (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. спряжений — СПРЯ́ЖЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спрягти́¹. 2. у знач. прикм., спец. Взаємозв’язаний, взаємодіючий. Комплексні числа виду а+bі а-bі називаються спряженими (Алг.  Словник української мови в 11 томах