спряжка
СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал.
Пряжка.
Він зняв з себе .. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з .. спряжками і добув із торби кусень хліба (І. Франко);
У тих кінь. У інших спряжка на два двори (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)