спря́жка пряжка (ст): Заношу ремінь і спряжку до ременя (Боберський)||спинка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
спряжка —
спря́жка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
спряжка —
-и, ж., діал. Пряжка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спряжка —
СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе .. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з .. спряжками і добув із торби кусень хліба (І. Франко); У тих кінь. У інших спряжка на два двори (Г. Колісник).
Словник української мови у 20 томах
спряжка —
СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе.. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з.. спряжками і добув із торби кусень хліба (Фр., VIII, 1952, 224).
Словник української мови в 11 томах