спряжка — Великий тлумачний словник сучасної мови

спряжка — спря́жка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
спряжка — СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе .. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з .. спряжками і добув із торби кусень хліба (І. Франко); У тих кінь. У інших спряжка на два двори (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
спряжка — спря́жка пряжка (ст): Заношу ремінь і спряжку до ременя (Боберський)||спинка Лексикон львівський: поважно і на жарт
спряжка — СПРЯ́ЖКА, и, ж., діал. Пряжка. Він зняв з себе.. торбу, поклав на землі, поправив на собі узький ремінь з.. спряжками і добув із торби кусень хліба (Фр., VIII, 1952, 224). Словник української мови в 11 томах