спрямити —
спря́мити дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
спрямити —
-млю, -миш; мн. спрямлять; док., спрямляти, -яю, -яєш, недок., перех., рідко. Те саме, що випрямити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спрямити —
СПРЯ́МИТИ, млю, миш; мн. спря́млять; док., перех., рідко. Те саме, що ви́прямити. Горбатого могила спрямить (Номис, 1864, № 3221).
Словник української мови в 11 томах
спрямити —
Спрямити, -млю, -миш гл. Выпрямить. І вже! не спрямить горбатого могила. Ном. № 3221.
Словник української мови Грінченка