співуха
СПІВУ́ХА, и, ж., розм.
Жін. до співу́н.
До співу співуха додавала вирази руками, станом (Панас Мирний);
Прочинилися двері, і на порозі його маленького кабінету стала Наталя, відома співуха та пересмішниця (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)