спілець
СПІ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст.
Спільник.
– Ну, це не дуже гарний буде для нас спільник та супряжич, – сказав Радюк. – Ще й який гарний спілець вийде з мене. От побачиш! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)СПІ́ЛЕЦЬ, льця, ч., заст.
Спільник.
– Ну, це не дуже гарний буде для нас спільник та супряжич, – сказав Радюк. – Ще й який гарний спілець вийде з мене. От побачиш! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)