Словник української мови у 20 томах

срамити

СРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. срамля́ть; недок., кого, що, заст.

Соромити.

[Герцог:] Велю тобі, Трояндо, – схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Є. Кротевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. срамити — срами́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. срамити — -млю, -миш; мн. срамлять; недок., перех., заст. Соромити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. срамити — див. страмити  Словник чужослів Павло Штепа
  4. срамити — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. срамити — СРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. срамля́ть; недок., перех., заст. Соромити. [Герцог:] Велю тобі, Трояндо, — схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).  Словник української мови в 11 томах