срамити
СРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. срамля́ть; недок., перех., заст. Соромити.
[Герцог:] Велю тобі, Трояндо, — схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).
Словник української мови (СУМ-11)СРАМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. срамля́ть; недок., перех., заст. Соромити.
[Герцог:] Велю тобі, Трояндо, — схаменись, Моє волосся сиве не срами..! (Крот., Вибр., 1959, 578).
Словник української мови (СУМ-11)