стеження
СТЕ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. сте́жити.
З усією тихістю й обережністю, на які була здібна, почала [Єлена] стеження (Г. Хоткевич);
Кравчинський розумів, що від стеження, реєстрації фактів Третє відділення перейшло до активних дій (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)