стежечка
СТЕ́ЖЕЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до сте́жка.
Ой, знати, знати, В кого є дочки: Втоптані стежечки Через садочки (з народної пісні);
Зеленою левадою побігла стежечка аж до ставка (М. Коцюбинський);
Вузькі, кручені, старанно вичищені і дрібним піском посипані стежечки в'ються крутим берегом угору (І. Франко);
Миролюбно радить [дід] хлопчикові: – Узяв би лопатку та й прокидав стежечку до хвіртки (Ю. Збанацький);
Ми мовчки пішли вузенькою стежечкою (Олесь Досвітній).
2. розм. Поздовжня лінія.
Дарка взяла в руку фалдочку тієї .. спіднички, синьої з білими стежечками (Леся Українка).
◇ Доро́ги (дорі́жки, стежки́, стежечки́) схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) див. доро́га;
Знахо́дити (уто́птувати) / знайти́ (утопта́ти) сте́жку (стежки́, сте́жечку) до се́рця (до душі́, до серде́ць, до душ) див. знахо́дити;
Проклада́ти / прокла́сти (проложи́ти) сте́жечку див. проклада́ти;
(1) Стежечки́ топта́ти (д) див. топта́ти.
Словник української мови (СУМ-20)