стовплений

СТО́ВПЛЕНИЙ, а, е.

Який стовпився.

Собор святого Юра .. оглядав з гори .. безладдя неначе накиданих та стовплених домів (І. Нечуй-Левицький);

Капітан аж стрепенувся з обридження, побачивши на лиці сього чоловіка проблиск якоїсь звірячої радості, радості вовка, що бачить стовплене в огорожі стадо овець (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. стовплений — сто́вплений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стовплений — -а, -е. Який стовпився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стовплений — СТО́ВПЛЕНИЙ, а, е. Який стовпився. Собор святого Юра.. оглядав з гори.. безладдя неначе накиданих та стовплених домів (Н.-Лев., VII, 1966, 9); Капітан аж стрепенувся з обридження, побачивши на лиці сього чоловіка проблиск якоїсь звірячої радості...  Словник української мови в 11 томах