стоокий

СТОО́КИЙ, а, е, поет.

Який має багато очей.

Христя .. пішла до брами, почуваючи, що стоока купа людей більше нікуди і не дивиться, як на неї (Панас Мирний);

[Генерал-Чугайстер:] Про вас [юних партизан] казки складуть хороші люди. Ви будете стоокі і крилаті У тих казках (П. Воронько);

* У порівн. Стоока наче вона [пані] була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась (Марко Вовчок);

* Образно. * У порівн. – Горе наше сторуке і стооке, але воно ніколи не бачить панів і не шарпає їх, як нас [кріпаків], своїми пазурами (П. Кочура);

// перен. Пильний, всевидющий.

Він пильний, сміливий, стоокий, Ніщо від нього не втече, Минулі і майбутні роки Він підіймає на плече (М. Рильський);

Критика .. має бути не лише стоокою, а й обов'язково задушевною (з газ.).

Значення в інших словниках

1. стоокий — стоо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стоокий — -а, -е, поет. Який має багато очей. || перен. Пильний, всевидющий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стоокий — СТОО́КИЙ, а, е, поет. Який має багато очей. Христя.. пішла до брами, почуваючи, що стоока купа людей більше нікуди і не дивиться, як на неї (Мирний, III, 1954, 322); Стоока наче вона [пані] була, все бачила, всюди, як та ящірка...  Словник української мови в 11 томах
4. стоокий — Стоо́кий, -а, -е Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).  Словник української мови Грінченка