стоячка

СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал.

Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи.

Значення в інших словниках

1. стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стоячка — -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.  Словник української мови Грінченка