стоячка стоя́чка -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови стоячка — СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал. Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи. Словник української мови у 20 томах стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у. Словник української мови Грінченка