стриміння —
стримі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
стриміння —
-я, с. Дія за знач. стриміти 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стриміння —
СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1. Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Де Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Бажан, Роки, 1957, 225).
Словник української мови в 11 томах