стримуючий

СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е.

Який стримує щось.

Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. стримуючий — стри́муючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стримуючий — СТРИ́МУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стри́мувати. Головним стримуючим фактором космічних польотів сьогодні є енергетичні можливості, а надто потужність двигуна (Наука..  Словник української мови в 11 томах