стриміння

СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1.

Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Де Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Бажан, Роки, 1957, 225).

Значення в інших словниках

1. стриміння — стримі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стриміння — СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1.  Словник української мови у 20 томах
3. стриміння — -я, с. Дія за знач. стриміти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови