струміння

СТРУМІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. струмі́ти.

І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п'янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. струміння — струмі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. струміння — див. вир  Словник синонімів Вусика
3. струміння — -я, с. Дія за знач. струміти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. струміння — СТРУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. струмі́ти. І полин, і татарське зілля з болота, і прихатній канупер, ясно-зелений і неповторно запашний, і все те розмаїте зілля здіймало таке п’янке струміння пахощів, аж паморочилось Романюкові в голові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).  Словник української мови в 11 томах