стукачка
СТУКА́ЧКА, и, ж.
Те саме, що сту́калка 1.
Спинився біля якоїсь крамниці дід-сторож з дерев'яною стукачкою (А. Шиян);
[Дід Касян:] Тепер літо, все стоїть сухе, як порох, ще й до того ніч (Ударив у стукачку) (М. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)