суремка

СУ́РЕ́МКА, и, ж.

Зменш. до су́рма́.

Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (М. Старицький);

* Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Л. Первомайський);

* У порівн. Цвіркуни, буцім суремки. Цвірчать до тебе із нори...

Значення в інших словниках

1. суремка — су́ре́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суремка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сурма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суремка — СУ́РЕ́МКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́рма́. Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (Стар., Облога.., 1961, 43); *Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Перв., Казка.., 1958, 32); *У порівн. Цвіркуни, буцім суремки.  Словник української мови в 11 томах
4. суремка — Суремка, -ки ж. ум. отъ сурма.  Словник української мови Грінченка