суремка

СУ́РЕ́МКА, и, ж. Зменш.-пестл. до су́рма́.

Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (Стар., Облога.., 1961, 43);

*Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Перв., Казка.., 1958, 32);

*У порівн. Цвіркуни, буцім суремки. Цвірчать до тебе із нори… (Укр. поети-романтики.., 1968, 482).

Значення в інших словниках

1. суремка — су́ре́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. суремка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сурма.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суремка — СУ́РЕ́МКА, и, ж. Зменш. до су́рма́. Музика луна: голосять скрипки й стогнуть суремки (М. Старицький); * Образно. Не змовкає [комар] ні на мить, В срібну суремку сурмить (Л. Первомайський); * У порівн. Цвіркуни, буцім суремки. Цвірчать до тебе із нори...  Словник української мови у 20 томах
4. суремка — Суремка, -ки ж. ум. отъ сурма.  Словник української мови Грінченка