сухотниця

СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст.

Жін. до сухо́тник, сухі́тник.

У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум'янець сухотниці (М. Коцюбинський);

* Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. сухотниця — сухо́тниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. сухотниця — сухітниця, -і, заст. Жін. до сухотник, сухітник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухотниця — СУХО́ТНИЦЯ, СУХІ́ТНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до сухо́тник, сухі́тник. У своїй прозорій жовтизні вони [клени] нагадували рум’янець сухотниці (Коцюб., II, 1955, 248); *Образно. Журить осінь-сухітниця сонечко, бо нема в ній весняних надій (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах