сушіння

СУШІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. суши́ти і суши́тися.

Сушіння – один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (з навч. літ.);

У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (з наук.-попул. літ.);

Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (О. Бойченко).

Значення в інших словниках

1. сушіння — суші́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сушіння — [суш’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. сушіння — -я, с. Дія за знач. сушити і сушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сушіння — Суші́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сушіння — СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн.  Словник української мови в 11 томах