сушіння

СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися.

Сушіння — один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (Сад. і ягідн., 1957, 273);

У світовій практиці відомо багато різних промислових способів сушіння деревини, залізобетону, цегли (Наука.., 8, 1963, 14);

Піч була відремонтована, над нею збудували піддашшя, поряд кілька навісів для сушіння цегли (Бойч., Молодість, 1949, 180).

Значення в інших словниках

1. сушіння — суші́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сушіння — [суш’ін':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. сушіння — СУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. суши́ти і суши́тися. Сушіння – один з найбільш поширених і раціональних способів переробки плодів та ягід (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. сушіння — -я, с. Дія за знач. сушити і сушитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сушіння — Суші́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)