схима

СХИ́МА, и, ж., церк.

1. Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця;

// Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві.

А потім прийшов суворий, безплотний, народжений без зачаття і вже тому незбагненний і чужий бог, з аскетизмом, схимою, жорстокістю – і нема веснянок, нема клечання, нема сонцевороту (П. Загребельний);

Його святотатний вчинок одкрився, .. і суд наказав йому одмолювати свій гріх у схимі сорок днів та ночей (Ю. Мушкетик);

Хто не любить брата свого, той Бога не любить, а ти ж мені брат не лише у вірі, але й у схимі (В. Шевчук).

2. Одяг ченців, що мають найвищий чернечий ступінь.

Іван IV похований у схимі – чорному чернецькому одягу, якого удостоюються лиш ченці, що повністю зреклись світського життя (з газ.).

Значення в інших словниках

1. схима — Схи́ма: — найвищий чернечий ступінь [42]  Словник з творів Івана Франка
2. схима — схи́ма 1 іменник жіночого роду чернечий ступінь схи́ма 2 іменник жіночого роду одяг  Орфографічний словник української мови
3. схима — Ступінь чернецтва; чернецький стан  Словник церковно-обрядової термінології
4. схима — -и, ж., церк. 1》 Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця. || Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. схима — схи́ма (від грец. σχήμα – вид, положення) вищий чин чернецтва, що вимагає від тих, хто дав обітницю, додержання суворих аскетичних правил.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. схима — СХИ́МА, и, ж., церк. 1. Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця; // Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. Постри́гти в схи́му кого, церк.  Словник української мови в 11 томах