сюркати

СЮ́РКАТИ, аю, аєш, недок.

Те саме, що сюрча́ти.

Майже біля їхніх ніг у сухому торішньому листі шубралася якась птаха, сюркала тихо, він намагався згадати, що це за пташка, й враз згадав – цвіркун, і зрадів... (Ю. Мушкетик);

Сюркає в руках у Олексія дерев'яний юрик (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. сюркати — сю́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сюркати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що сюрчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сюркати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. сюркати — СЮ́РКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що сюрча́ти. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14).  Словник української мови в 11 томах