сюрчок
СЮРЧО́К, чка́, ч.
Те саме, що свисто́к.
Злітав у голубе небо густий дим з паровоза, тихо сюрчав сюрчок стрілочника (О. Десняк);
Переможець [клоун], гордо позираючи на глядачів, пішов з арени. Переможений вийняв з кишені міліцейський сюрчок і засюрчав (О. Донченко);
Ходимо ми з Соломією попід тим дротом, як приречені. Хоч би ж харчі якось передать... Аж чую сюрчки, собачу гавкотню і крики (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)