сіверко

СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал.

Холодний, пронизливий вітер.

Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Л. Первомайський);

Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (П. Дорошко).

СІ́ВЕРКО², діал.

Присл. до сі́веркий;

// у знач. пред.

Надворі було сіверко (Олесь Досвітній).

Значення в інших словниках

1. сіверко — сі́верко 1 іменник чоловічого роду холодний вітер діал. сі́верко 2 прислівник холодно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. сіверко — див. вітер  Словник синонімів Вусика
3. сіверко — I -а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. II діал. Присл. до сіверкий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіверко — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
5. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Перв., З глибини, 1956, 265); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (Дор., Серед степу.., 1952, 93). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач.  Словник української мови в 11 томах
6. сіверко — Сіверко, сіверно нар. Холодно. Сіверко на дворі.  Словник української мови Грінченка