сіверко

СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер.

Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Перв., З глибини, 1956, 265);

Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (Дор., Серед степу.., 1952, 93).

СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий;

// у знач. присудк. сл.

Надворі було сіверко (Досв., Вибр., 1959,173).

Значення в інших словниках

1. сіверко — сі́верко 1 іменник чоловічого роду холодний вітер діал. сі́верко 2 прислівник холодно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. сіверко — див. вітер  Словник синонімів Вусика
3. сіверко — I -а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. II діал. Присл. до сіверкий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Л. Первомайський); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (П. Дорошко). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач. пред. Надворі було сіверко (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
5. сіверко — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
6. сіверко — Сіверко, сіверно нар. Холодно. Сіверко на дворі.  Словник української мови Грінченка