сіверко

сі́верко 1

іменник чоловічого роду

холодний вітер

діал.

сі́верко 2

прислівник

холодно

незмінювана словникова одиниця

діал.

Значення в інших словниках

1. сіверко — див. вітер  Словник синонімів Вусика
2. сіверко — I -а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. II діал. Присл. до сіверкий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Л. Первомайський); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (П. Дорошко). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач. пред. Надворі було сіверко (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
4. сіверко — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
5. сіверко — СІ́ВЕРКО¹, а, ч., діал. Холодний, пронизливий вітер. Лютий сіверко повіяв, Вітер неласкавий (Перв., З глибини, 1956, 265); Із кленів, кружляючи, мідне Вже сіверко листя несе (Дор., Серед степу.., 1952, 93). СІ́ВЕРКО², діал. Присл. до сі́веркий; // у знач.  Словник української мови в 11 томах
6. сіверко — Сіверко, сіверно нар. Холодно. Сіверко на дворі.  Словник української мови Грінченка