сільрадівець
СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Член сільської ради.
Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Член сільської ради.
Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)