СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
сільрадівець —
сільра́дівець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
сільрадівець —
СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах