сільрадівець

сільра́дівець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради. Вже було пізно. А сільрадівці все ще не розходилися по домівках (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. сільрадівець — СІЛЬРА́ДІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Член сільської ради.  Словник української мови в 11 томах