січ
СІЧ¹, і, ж. (з великої літери).
Організація українського козацтва у XVI–XVIII ст.
Казав іноді Мирон, згадуючи давнє: – .. Ой, не так колись було в нас, у Січі, у нашому козацькому краї! (Панас Мирний);
Билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких він слухав, .. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (М. Коцюбинський);
В ті часи Січ постійного місця не мала, а пересувалася в залежності від обставин. В тисяча шістсот сорок сьомому році вона містилася на Микитиному Розі (П. Панч);
// Місце розташування цієї організації.
Січ нагадувала велике городище, обведене частоколом, а від річки до річки тягся ще й глибокий рів (П. Панч);
Бульба пробирався далі тісною вулицею, що була захаращена майстрами .. і людьми всіх націй, які наповнювали передмістя Січі, що скидалося на ярмарок (О. Довженко).
(1) Запоро́зька (Запорі́зька) Січ:
а) організація українського козацтва, яка склалася в середині XVI ст. у пониззі Дніпра за порогами.
– Я луччу [кращу] кару знаю, Ось як богинь я укараю: Пошлю вас в Запорозьку Січ; Там ваших каверз не вважають, Жінок там на тютюн міняють (І. Котляревський);
– Від козаків ми походимо. Як погромила Катерина Січ Запорозьку, одному з куренів було визначено оці місця під поселення. – Оленчук закурив, замислився (О. Гончар);
б) місце розташування цієї організації.
Жовнір приніс вино в здоровому олив'яному жбанові, а потім подав срібні недорогі кубки і поставив на столі закуску на олив'яних тарілках. Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (І. Нечуй-Левицький).
СІЧ², і, ж., іст. (з малої літери).
Окремий городок, що входив до складу козацької організації в XVI–XVIII ст.
СІЧ³, і, ж., рідко (з малої літери).
Те саме, що сі́ча.
За містом січ кривава Аж до вечора тривала (І. Франко);
– За Харків, – читали, – жорстока йде січ... – Указ – нагородження список – читали (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)