талина
ТАЛИНА́, и́, ж., розм.
Шлях або місце, де розтав сніг.
Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Б. Грінченка);
У проваллі справді пахне талиною, – як ото кора з трухлої вільхи, а під ногами щось гуде і рипить (Григір Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)