талина —
ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Шлях або місце, де розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Б. Грінченка); У проваллі справді пахне талиною, – як ото кора з трухлої вільхи, а під ногами щось гуде і рипить (Григір Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах
талина —
-и, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
талина —
ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
талина —
Талина, -ни ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка