таємничість

ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до таємни́чий.

Село спало .. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (М. Коцюбинський);

Карпо довго тиснув Орестову руку, і в його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Олесь Досвітній);

Це ж так чудово, коли пливеш пароплавом чи поїздом їдеш, а десь у синьому надвечір'ї яскравіє тобі чиєсь багаття, зваблює своєю таємничістю (О. Гончар);

І тому я більш усього не люблю непевності, таємничості, загадковості. Через них я загубив кілька років свого життя (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. таємничість — таємни́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. таємничість — [тайеимнич'іс'т'] -чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. таємничість — -чості, ж. Абстр. ім. до таємничий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. таємничість — Таємни́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. таємничість — ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до таємни́чий. Село спало.. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах