таємничість
ТАЄМНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до таємни́чий.
Село спало.. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами (Коцюб., І, 1955, 240);
В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю (Гончар, Тронка, 1963, 309);
Карпо довго тиснув Орестову руку, і в його погляді світилася ніяковість, прихована таємничість (Досв., Вибр., 1959, 381).
Словник української мови (СУМ-11)