терник
ТЕРНИ́К, у́, ч.
Зарості терну.
Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (С. Васильченко);
– Обережно, Михайлику, – тут подряпатись можна, – розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)