Значення в інших словниках
-
терник —
терни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
терник —
ТЕРНИ́К, у́, ч. Зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (С. Васильченко); – Обережно, Михайлику, – тут подряпатись можна, – розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
терник —
ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас.
Словник синонімів української мови
-
терник —
ТЕРНИ́К, у́, ч. Зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (Вас., І, 1959, 292); — Обережно, Михайлику, — тут подряпатись можна, — розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 61).
Словник української мови в 11 томах
-
терник —
Терник, -ка м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. ум. терничо́к.
Словник української мови Грінченка