терпкість

ТЕ́РПКІСТЬ, кості, ж.

1. Якість за знач. терпки́й 1.

Плоди [сибірської яблуні] .. через надмірну терпкість майже непридатні для споживання (з наук. літ.);

// Терпкий смак, запах чого-небудь.

Терпкістю живиці, солодкою гіркістю верболозу сповнилося повітря (В. Козаченко);

Кіхана відчув за своєю спиною легкий рух. Ліза підійшла і почала мовчки дивитися на вулицю. Рука її тихо лягла йому на плече .. Дивний екстаз коливався в кімнаті. Не збагнути нікому ані вітровинних [вітряних] терпкостей весни, ані народжування вібруючого голосу (Ю. Яновський).

2. перен. Відчуття болю, гіркоти й т. ін.

Кленучи когось, наче одурівши, бігала Олена. – Ти чого так зарання почала? – хотів гримнути на дружину й вражено осікся, .. по плечах поповзла холодна терпкість (М. Стельмах);

[Никифор] Бичок до терпкості в грудях заздрив тому незнайомому спритникові, що вилупився розумнішим та відважнішим од нього (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. терпкість — те́рпкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. терпкість — [терпк'іс'т'] -кос'т'і, ор. -к'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. терпкість — -кості, ж. 1》 Якість за знач. терпкий 1). || Терпкий смак, запах чого-небудь. 2》 перен. Відчуття болю, гіркоти й т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. терпкість — ТЕ́РПКІСТЬ, кості, ж. 1. Якість за знач. терпки́й 1. Плоди [сибірської яблуні].. через надмірну терпкість майже непридатні для споживання (Сад. і ягідн., 1957, 12); // Терпкий смак, запах чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
5. терпкість — Те́рпкість, -кости ж. Терпкость. Шейк.  Словник української мови Грінченка