типчак
ТИПЧА́К, а́, ч.
Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста.
Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак. Він росте невеликими круглими куртинками, які складаються з пучків тонких шпильчатих стебел-листочків (з наук.-попул. літ.);
Степ в усі боки рівний-рівнісінький .. поки що дикий типчак тут свистить та нехворощ сріблиться (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)