Значення в інших словниках
-
типчак —
типча́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
типчак —
ТИПЧА́К, а́, ч. Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста. Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак.
Словник української мови у 20 томах
-
типчак —
-а, ч. Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
типчак —
ТИПЧА́К бот., ТИПЧИНА́, ТИ́ПЕ́ЦЬ. Палій сидів з Пашковським на горбі під колючим кущем і, кусаючи стеблинку щойно зірваного типчаку, зрідка перекидався з ним словами (Ю. Мушкетик); Шлях ішов просто на схід серед сухої ковили, типцю й пирію (С. Добровольський).
Словник синонімів української мови
-
типчак —
ТИПЧА́К, а́, ч. (Festuca sulcata L.). Багаторічна пасовищно-кормова рослина родини злакових із щетинястим сіро-зеленим листям і вузькою волоттю; вівсяниця борозниста. Поміж ковилою наливається темною зеленню типчак.
Словник української мови в 11 томах