тисяча
ТИ́СЯЧА, і, ж.
1. числ. кільк. Число, що дорівнює десяти сотням; назва числа 1000 і його цифрового позначення.
– Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (М. Стельмах);
// Кількість із 1000 одиниць.
– Коли хочеш одкупитись – одкупляйся скоріше за триста, бо впослі [потім] й за тисячу не одкупишся (Марко Вовчок);
Ходила чутка, що за нею обіцяно було дати маєток у тисячу десятин (Панас Мирний);
– Гуси, гуси!.. Потрібні мені твої гуси! Краще б зайву тисячу курей розплодити! Довгоносик, кажуть, загрожує.! (Остап Вишня);
// Уживається в складеному числівнику.
Перед нами за поясом сопок океан, позаду дванадцять тисяч кілометрів Старого Світу. Навколо дрімуча тайга (О. Довженко).
2. у знач. ім., перев. мн. Велика кількість, сила кого-, чого-небудь.
Приплила із Сіракуз і та небога Благати кесаря і бога. І чи одна вона? Мій боже! Прийшло їх тисячі в сльозах (Т. Шевченко);
Молодші, коли хотіли поздоровити й потішити старого і хорого поета, то могли знайти до того тисячу інших нагод (Леся Українка);
Коли було подаси знак до бою, то аж гориш увесь, і думки тисячами пролетять у голові (Ю. Яновський);
// тільки мн., розм. Велика кількість людей.
На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі (М. Коцюбинський);
// тільки мн., розм. Великі гроші, капітал.
[Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють. Не бійся! Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький);
Чи то дума безталанного, у котрого недавно тисячі поміж пальцями упливли, чи гадка щасливого, що вже половиною міста володіє та наміряється якнайшвидше і другу заграбастати? Хто знає? Хто вгадає?.. (Панас Мирний).
3. у знач. ім. У Київській Русі – загін ополчення, що поділявся на сотні. Сто сот (ти́сяч) див. сто;
Ти́сячу разі́в (раз) див. раз¹;
У сто (ти́сячу) крат див. крат.
◇ В сто (в ти́сячу) раз (разі́в) див. раз¹;
Сто (сто сот, ти́сячу) крот [боля́чок] у печінки́ див. сто;
(1) Ти́сяча і одна́, книжн. – дуже багато; велика кількість.
Ми озброєні знаннями, досвідом, терплячістю, зрештою, своєю небайдужістю до його [вихованця] долі... В нас на нього інструкцій тисяча і одна... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)