тисячоліття
ТИСЯЧОЛІ́ТТЯ, я, с.
1. Проміжок часу в тисячу років; тисячоріччя.
На початку І тисячоліття до н. е. степові райони північного Причорномор'я заселяли племена кіммерійців (з наук. літ.);
Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена, як .. греки називали наш Дніпро, мандрував історик Геродот (С. Журахович);
// перев. мн. Надзвичайно довгий проміжок часу; сотні віків.
Тисячоліття шуміла тирса в степах, тисячоліття пішли на утворення чорнозему (з наук. літ.).
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або розпочалося тисячу років тому.
Виставка, присвячена тисячоліттю з дня народження видатного діяча культури Сходу Авіценни, користується великою популярністю (з газ.).
3. у знач. присл. тисячолі́ттями. Надзвичайно давно, протягом тисячоліть.
Тисячоліттями звикли [хлібороби] сіяти, стверджувати життя в усьому, що може жити й рости (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)