тихесенький

ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до ти́хий.

Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (І. Нечуй-Левицький);

Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас... (Леся Українка);

Морозець легенький, Тихесенький сніг (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. тихесенький — тихе́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тихесенький — -а, -е. Пестл. до тихий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тихесенький — Тихе́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. тихесенький — ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ти́хий. Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (Н.-Лев., 1, 1956, 457); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас… (Л. Укр., 1, 1951, 49); Морозець легенький, Тихесенький сніг (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 37).  Словник української мови в 11 томах